Кокоа смугастошиїй
Кокоа смугастошиїй | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Xiphorhynchus obsoletus (Lichtenstein, 1820) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Dendrocolaptes obsoletus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Коко́а смугастошиїй[2] (Xiphorhynchus obsoletus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї
Довжина птаха становить 18-20,5 см. Самці важать 27-37 г, самиці 24-36 г. Довжина дзьоба становить 2 см. Забарвлення переважно коричневе, крила і хвіст рудувато-коричневі або руді, горло охристе або рожевувате. Груди темно-каштанові, поцятковані білуватими або охристими смужками, живіт темно-коричневий. Голова і спина поцятковані жовтуватими смужками.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- X. o. palliatus (Des Murs, 1856) — південно-східна Колумбія (Мета, Какета), схід Еквадору і Перу, захід Бразильської Амазонії (на схід до річок Ріу-Негру і Журуа) і північна Болівія;
- X. o. notatus (Eyton, 1852) — басейни річок Апуре, Ориноко, Каура і Ріу-Негру на сході Колумбії (Араука, Вічада, у західній і південній Венесуелі та на північному заході Бразилії;
- X. o. obsoletus (Lichtenstein, MHK, 1820) — східна Венесуела (Монагас, Дельта-Амакуро), Гвіана, північна Бразилія (від нижньої течії Ріу-Негру на схід до Амапи та від Мадейри на схід до Токантінса і північно-східна Болівія;
- X. o. caicarae Zimmer, JT & Phelps, 1955 — середня течія річки Ориноко у центральній Венесуелі (північно-західний Болівар).
Смугастошиї кокоа мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Еквадорі, Перу, Бразилії і Болівії. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів, в заболочених лісах, на болотах та в заростях на берегах річок і озер. Зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря.
- ↑ BirdLife International (2016). Xiphorhynchus obsoletus. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 09 квітня 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |